Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремесниця

Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЯ"
Блаватус, -су, м. = блаватас. К. МХ. 15.
Виловлювати, -люю, -єш, сов. в. виловити, -влю, -виш, гл. Вылавливать, выловить, переловить.
Гірниця 2, -ці, ж. Каменоломня. Чигирин. у. Газета «Порядокъ» 1881, № 246.
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш. Греб. 406.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить. Мнж. 189.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Поперестановляти, -ляю, -єш, гл. = попереставляти.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Ком. II. 40. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМЕСНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.