Випорснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув.
Горла́й, -лая́, м. Человѣкъ съ сильнымъ голосомъ. Cм. Горлань.
Джу́ра, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого — гнідого старого. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Cм. Чура. Ум. Джу́ронька.
М'я́та и мня́та, -ти, ж. Мята: a) Mentha officinalis; б) — во́дяна. Mentha aquatica L. в) — кучерява. Mentha piperita L. Var crispa; г) — холодна. Mentha piperita L. д) — польова. Mentha arvensis. е) песяча м'ятка. Nepeta cattaria. Ум. м'я́тка, мня́тка.
Розсип I, -пу, м.
1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі.
2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Студняний, -а, -е. Колодезьный. Студняна вода.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ.
Тяжкість, -кости, ж.
1) Тяжесть.
2) Трудность.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко.
