Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

репіжити

Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПІЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПІЖИТИ"
Ата́сь! меж. См. Тась.
Дарі́ння, -ня, с. Дареніе.
Завідомля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заві́́домити, -млю, -миш, гл. 1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. Черк. у. 2) Извѣщать, извѣстить.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Любі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Обмолодь, -ді, ж. Молодые побѣги. Радом. у.
Трактиїрничка, -ки, ж. Трактирщица, жена трактирщика. Гн. IІ. 141.  
Угортати, -та́ю, -єш, сов. в. угорну́ти, -ну́, неш, гл. Обворачивать, обворотить, заворачивать, заворотить, закутывать, закутать. Та недужую дитину угортає в кожушину. Щог. В. 31. Угорнули в рядно (чоловіка). ЗОЮР. І. 158.
Цмокотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якотіти. Мокра нива: як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПІЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.