Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

репіжити

Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПІЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПІЖИТИ"
Війнути, -ну, -неш, гл. Подуть, повѣять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Мир. ХРВ. 217. Cм. вінути.
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Захлюпотати, -чу, -тышъ, гл. Заплескать. Лыны захлюпоталы у води у горшку пидъ лавкою. Рудч. І. 166.
Ігранка, -ки, ж. Игра. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю. Стор. МПр. 147.
Попереброджувати, -джую, -єш, гл. Перейти въ бродъ (во многихъ мѣстахъ, о многихъ людяхъ).
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував. Черниг. (АД. І. 26).
Рознизати, -жу, -жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану. Мир. ХРВ. 321.
Цічка, -ки, ж. = ціди́лок. Вх. Лем. 480.
Чабала меж. = цабе. Бессараб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПІЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.