Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремінець

Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМІНЕЦЬ"
Баклажан, -на, м. Раст. Solatium lycopersicum, баклажанъ, помидоръ. ЗЮЗО. І. 127.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця. Гол. II. 554.
Голубкатися, -каюся, -єшся, гл. = голубитися. Св. Л. 271.
Доморя́дця, -ці, м. Домоправитель.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ. Шух. І. 130, 137.
Комедіянський, -а, -е. Смѣшной, комедіантскій. В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіянське, німецьке. Левиц. І. 491.
Лазниця, -ці, ж. Банщица. Ум. лазни́чка.
Пообтикати, -ка́ю, -єш, гл. Обтыкать (во множествѣ).
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Тискнява, -ви, ж. Тѣснота, большое стеченіе людей. Лубен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.