Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

репаник

Репаник, -ка, м. = репанець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПАНИК"
Вуть-Вуть! меж. Призывъ для утокъ. Херс.
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені. Н. Вол. у.
Залиця́йник, -ка, м. Ухаживатель. До себе нікого не підпускає... зараз прізвище залицяйникові й приложить. Г. Барв. 447.
Келішок, -шка, м. Рюмка. Св. Л. 58.
Кочевний, -а, -е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один... Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29.
Мідя́рство, -ва, с. Ремесло мѣдника. Желех.
Падалюк, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу). Шух. І. 253.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник. ХС. VII. 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.