Винюхувати, -хую, -єш, сов. в. винюхати, -хаю, -єш, гл.
1) Вынюхивать, вынюхать. Табаки ріжок винюхала.
2) Пронюхивать, пронюхать.
Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Дру́жній, -я, -є. 1) Дружественный, дружный. Дружня розмова. Дружній череді вовк не страшний. 2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. Ум. дружненький.
Загнива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загинати́ся и загни́тися, -ни́шся, -є́шся, гл. Загниваться, загниться. Стояча вода найчастіше зострічається в болоті; тут то загниваються останки ціх тварів.
Літо́рослий, -а, -е. Однолѣтній? Тепер там (де був ліс) лани і проміж пашні пні чорніють та де-де дубки літорослі, або старі голінаті.
Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують.
Повечеряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати.
Простацтво, -ва, с.
1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік.
2) соб. Простые люди. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом.
Смажитися, -жуся, -жишся, гл. Жариться. Волів би я не родиться, ніж в пеклі смажиться.
Упинатися, -наюся, -єшся, сов. в. уп'ястися, упнуся, -нешся, гл. Впиваться, впиться, вцѣпиться. В виски було кому як впнеться, той на сухо не оддереться. Рак клешнями так і вп'явся в руку. Переносно: пристраститься. Я дуже в промисли уп'явся.
