Дво́є, двох, чис. Двое. Як двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як ні єдного. У його двоє діл. Почав їх (учеників) посилати по двоє.
Зорватися, -рвуся, -рвешся, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Як з гіллі зорвався.
Клинок, -нка, ж. Ум. отъ клин. = клинець 1, 3. Забивають з осики клинком. Канчук (висить) на клинку!
Копивка, -ки, ж. = копилиця.
Небіожчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Підзамча, -ча, с. Мѣстность передъ замкомъ.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви.
Повставати I, -таємо́, -єте́, гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали.
2) Высадиться. На землю з човнів повстававши, спитавсь, чи є що їсти їм.
Попересмикувати, -кую, -єш, гл. Передернуть (во множествѣ).
Цнотонька, -ки, ж. Ум. отъ цно́та.
