Дорозумо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. дорозумува́тися, -му́юся, -єшся, гл. ( = дорозумі́тися). Додумываться, додуматься, сообразить. Усяке по своєму дорозумовується. Чи ти зажурився, чи ти загадався, — хто ж би то по тобі дорозумувався?
Досві́дчення, -ня, с. Убѣжденіе.
Дотяга́тися I, -га́юся, -єшся, сов. в. дотягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. Дотягиваться, дотянуться, дотаскиваться, дотащиться.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Козак, -ка, м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. 3) — чорноморський. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ 5) Танецъ. Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. Ум. козаченько, козачок, козуря. Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. Козаченьку-барвіночку! Ув. козарлюга, козачище. Васюринський козарлюга все п'є та гуляє. Козарлюга дуже ручий, жвавий. Славного війська козачище. Первий запорожець був здоровенний козарлюга.
Крапелина, -ни, ж. = крапля. Ум. крапелинка, крапелиночка. А дощику ніхто і крапелинки не бачив.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів!
Поганяти, -ня́ю, -єш, гл. Погонять. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Оре милий своїм плугом, чужа мила поганяв.
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Секундувати, -ду́ю, -єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує.
