Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина.
За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается.
Злегчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Освободиться отъ бремени, родить. Я бачив, що вона була важкою, а тепер злегчилася, стала вже порожня.
Оббризькати. Cм. оббризькувати.
Пожалувати, -лую, -єш, гл.
1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй.
2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва).
Пурникоза, -зи, ж. = пірникоза.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача).
Шіснадцятий числ. Шестнадцатый.
