Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить.
Бриндзити, -джу, -дзиш, гл. Дѣлать бриндзу. Cм. бриндза.
Дряпани́на, -ни, ж. 1) Царапанье. Говорится преимущественно о плохомъ писаньѣ. 2) Грабежъ. Черкеси.... йдуть скоріше на дряпанину.
Матерни́й, -а́, -е́ Заматерѣлый. Матерна дівка.
Надкоси́ти Cм. надкошувати.
Освіта, -ти, ж. Образованіе, просвѣщеніе. Великою працею доходить чоловік освіти. Освіту народню скрізь роспростер. Не науки бажалось для дочки, не освіти.
Помотайло, -ла, с. Первоначальное значеніе: тотъ, кто мотаетъ, наматываетъ. Встрѣчено въ сказкѣ, гдѣ помотайлом въ шутку названъ человѣкъ, учившій женщину прясть, мотать и пр.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Попри пред.
1) Возлѣ, подлѣ, около, мимо. Даруй, Боже, мирові, та й нам попри мир. Іде попри вас як товарина: ні помагай-бі, а ні здоров не скаже, то то ж гріх! Йду попри корчму, коли щось співає. Ту пшеничку жала кречная панна, попри ту пшеницю угляний гостинець, їхав туди, їхав поповиченько.
2) Вмѣстѣ съ, при. Попри пса і коти люде до нині годуют сі.
Прілий, -а, -е. Прѣлый. Пріле сіно.
