Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспинатель

Роспинатель, -ля, м. Распинающій, переносно: мучитель. Роспинателі поділили одежу його. Єв. Мр. XV. 24. Роспинателям народним, грядущим тиранам. Шевч. ІІ. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПИНАТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПИНАТЕЛЬ"
Вибутиляти, -ляю, -єш, гл. Дать толстый трубчатый стебель (о лукѣ). Цибуля вибутиляла. Мнж. 177.
Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.
Грунті́вка, ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.
Милосе́рдий, -а, -е. Милосердный. Дав єсь волю серцю мому, милосердий Боже! Чуб. V. 3. Приручаю тебе, серденятко моє, милосердному Богу. Мет. 25.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Понамальовувати, -вую, -єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).  
Попідкочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Подкатиться (во множествѣ).
Прогальовина, -ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу. Черк. у.
Продовбувати, -бую, -єш, сов. в. продовбати и продовбти, -бу, -бе́ш, гл. Продалбливать, продолбить. Дірку продовби. Рудч. Ск. І. 117.
Росповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. росповісти́ти, -щу, -стиш, гл. Разглашать, разгласить, вездѣ дать знать. Ще батейко і не росповістили гаразд, а я вже був у Сидора. Федьк. Пов. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПИНАТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.