Доброгра́й, -ра́я, м. Хорошій музыкантъ.
Докрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. докри́ти, -кри́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить крыть. Докривши клуні, вернувсь я до діда.
Заклада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. закла́стися, -ду́ся, -де́шся и заложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) Закладываться, заложиться. 2) Закладываться, основываться, основаться. 3) Учреждаться, учредиться. 4) Рѣшаться, рѣшиться твердо, дать обѣтъ. Заложився їсти усе пісне. 5) Держать пари, побиться объ закладъ. Мужики закладалися, що не прийде вона, на сто рублів.
Небезпечний, -а, -е. Опасный. Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу.
Пішаниця, -ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця.
Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки.
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Потемнити, -ню, -ниш, гл. Ослѣпить. Щоб тебе побило, потемнило на путі, на дорозі і куди ти повернешся лицем своїм!
Стіс, стосу, м. Кубическій сажень дровъ, кирпича. Тут цілий стіс дров. Три стоси цегли.
Схибнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) = схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече.
2) — сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать.
