Вагота, -ти, ж.
1) Тяжесть. Ваготу набірати. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться.
2) Беременность. Сестра у ваготі ходить.
Гребі́нка, -ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. 2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполнены рисунка». 3) = Решітка 5. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. Ум. Гребі́ночка.
Колодяччя, -чя, с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя.
Мандри́ка, -ки, ж. Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на разговѣнье послѣ петровокъ, — 29 іюня. Зозуля мандрикою вдавилась. Ум. мандричка.
Полювати, -люю, -єш, гл.
1) Охотиться. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали.
2) Имѣть желаніе къ случкѣ (о коровѣ). Бабо! а що це ви жито жарите? — Та тут, не вам кажучи, телиця полює. Ми вже й бугая до неї підпускали, так ні, не помага, знов полює та й полює.
Пообписувати, -сую, -єш, гл.
1) Описать (во множествѣ).
2) Исписать вокругъ. Єсть такі, що хрестами все пообписує: і ночви, і двері...
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Похитнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошатнуться, покачнуться.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L.
Скоблити, -лю, -лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу.
