Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку.
2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Відпарь, -рю, м. На болотѣ: не заростающее и не замерзающее мѣсто.
Дру́жка, -ки, ж. 1) Молодая дѣвушка изъ приглашенныхъ невѣстой быть на свадьбѣ; одна изъ дружок носить названіе ста́ршої. Завтра заплети кісоньку в дрібушки, та вже ж тобі не ходити в дружки! Ой брязнули на дворі цимбали, озвалися у сінях бояри, заспівали дружки у світлиці, забилося серце у вдовиці. 2) Подруга. Ой хвалилася гречная панна своїми косами перед дружками. Ум. дру́женька, дру́жечка. Сідайте сюди, дівчата.... от же вам і ложечки, брусуйте, друженьки, брусуйте. Есть у мене служечка, старшая дружечка. Усі дружечки по лавах сіли, а Ганнуся на посаді.
Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. Могоричив, могоричив, поки сказав.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Отримувати, -мую, -єш, сов. в. отрима́ти, -ма́ю, -єш, гл.
1) Держать, удержать.
2) Получать, получить.
Переправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. перепра́витися, -влюся, -вишся, гл. Переправляться, переправиться. Переправились вони через цеє море.
Повідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Отодвинуть, отсунуть (во множествѣ).
Удармицю нар. Напрасно.
