Валькувато нар. О ходьбѣ: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотирі годи, той ходе так як молодий.
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Пропасть, -ти, ж. 1) Гибель. Пху! на його пропасть! 2) Пропасть, бездна.
Проточити, -чу́, -чиш, гл.
1) Прогрызть; прорыть (нору). Так уже добре накрила діжку з борошном од мишей; а вони дірку проточили і таки долізли до борошна.
2) Очистить на грохотѣ (зерновой хлѣбъ).
3) — голову. Надоѣсть постоянными настояніями, приставаніями и пр. Вже він проточив мені голову: єднайте та й єднайте Оленку.
Прочекати, -ка́ю, -єш, гл. Прождать.
Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ.
Сенат, -ту, м. Сенатъ. Патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Повезуть у сенат до царя.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі.
Уряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. урядитися, -джуся, -дишся, гл. Устраиваться, устроиться. Cм. уряжатися.
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.