Видивлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. видивитися, -влюся, -вишся, гл. Рассматривать, разсмотрѣть. Буде цілий день видивляться на коня. Скрізь ми там видивилися.
2) Вперять, вперить глаза. Чого ви отце так видивились на мене? Така (гарна), хоч видивись.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Живи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Коло вівтару служивши, з вівтара й живися. Три дні не живився, а красно дивився. Летить орел сизокрилий у поле живиться. 2) Живиться, поживляться, пользоваться. Те іде молиться, а те живиться (красти).
Невважливість, -вости, ж. = невважність.
Погідний, -а, -е. = погідливий. У щастє наше вдарив грім в погідную годину.
Подобно нар.
1) = подібно. Що ти, милий, гадаєш-думаєш, подобно-сь ти мене покинути маєш. Чогось водиця каламутиться, — подобно хвиля збила; чогось дівчина смутна невесела, — подобно мати била.
2) Слѣдуетъ, должно, приличествуетъ. Такій мазниці канхвети їсти не подобно.
Стрел, -лу, м. = стрільба. Слухають, а в тій хатці стрел, пук, тріск, крик.
Урадити, -джу, -диш, гл.
1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив.
2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська.
3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить.
Черетка, -ки, ж. Стебель конопли? Ум. череточка. Оддала мене матонька моя, не оддала — утопила, як ту череточку конопляночку у ставочку помочила.
Чорноризка, -ки, ж. = черниця.
