Візок, -зка, візочок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Голосування, -ня, с. Голосованіе, баллотировка.
Заляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Сиві кабани усе поле залягли. Великая худобонька все подвір'я заляже. 2) Полечь. Не одного тепер ляха голова заляже. (1834). 123. 3) Заваливать, завалить. Сирая земля двері залегла. 4) Залегать, залечь. Заліг, як собака в грубі. Заляжу до завтрього. 5) Засѣдать, засѣсть (въ засадѣ). Залягли вони на нас у балці. Та ж за ордою пан Хмельницький вгнався. Він у Ведмежих Лозах залягав. 6) Затихать, затихнуть (о вѣтрѣ). Вітерець заліг десь, тиша. 7) Оставаться, остаться безъ обработки. Ця нива ще торік залягла.
Кайла (м.?) Венгерскій быкъ съ большими рогами.
Караман, -на, м. Названіе чернаго вола.
Латина, -ни, ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Навчила ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати.
Лі́гма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. 2) Лігма. Горизонтально.
Поїднання, -ня, с. и пр. = поєднання и пр.
Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу.
Сирян, си́ряний, -а, -е. Сырный, изъ творога, съ творогомъ. Та й привезли діжку сиру на коровай: та хвалимо Бога — сирян буде наш коровай.
