Багніт, -ту, м. Штыкъ.
Голв'Яка ж. = гілляка. Пойшов дід у гай, вирубав поліно дров, прив'язав його до голв'яки.... що вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає.
Дзюб! IІ меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець!
Закарлю́чистий, -а, -е. Со многими загибами, поворотами. Пішов собі знову блукати по закарлючистих улицях московських.
Захвоща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Заторопиться, засуетиться. Чого він так захвощався сьогодня їхати? Ну, завтра б і їхав.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг.
Помазанець, -нця, м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували.
Рукомество, -ва, с. Ремесло. Зараз знати, що той парубок у людіх був, бо рукомества навчивсь.