Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтік

Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТІК"
Допаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. допа́стися, -су́ся, -се́шся, гл. Оканчивать пастись.
Дрібноли́стий, -а, -е. Мелколистый. Дрібнолиста груша. МВ. ІІ. 74.
Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Напри́сідки нар. = навприсядки. Вх. Зн. 40.
Оточувати, -ся. Cм. оточати, -ся.
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача. Ном. № 12471.
Перевірка, -ки, ж. Провѣрка. Була (в казармі) вночі перевірка. Мир. ХРВ. 146.
Проклінниця, -ці, ж. Та, которая проклинаетъ. Гн. II. 126.
Телитися, -лю́ся, -лишся, гл. Телиться. Телись, ялова, давай молока. Ном. № 2689.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.