Безпам'Ятний, -а, -е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый.
2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза.
Віянка, -ки, ж. = віяння 2.
Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура.
Гря́нути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюди-туди гляну: нема мого миленького, — я додому гряну. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне.
До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка.
Досо́вдатися, -даюся, -єшся, гл. = досовкатися.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна.
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть.
Торботряс, -са, м. Нищій, оборванецъ.
