Винівка, -ки, ж. Винная бочка.
Гряхоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. Стукотить гряхотитъ, кобиляча голова біжить.
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста.
Нестатечність, -ности, ж.
1) Бѣдность.
2) Непостоянство.
Охряти, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
Плискач, -ча, м.
1) = плескач. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий.
2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Повиїжджати, -джаємо, -єш, гл. Выѣхать (о многихъ). Попарувавши (воли) да й повиїжджали.
Приголовач, -ча, м.
1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья.
2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. У труні два приголовачі.
3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Ум. при́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев'ятого шовку сповивачик сукала, а з сребра-злата приголовачок прикладала.
Стаєночка, стаєнка, -ки, ж. Ум. отъ стайня.
Ущипливий, -а, -е. Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова.
