Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтужити

Обтужити, -жу, -жиш, гл. Оплакать съ причитаніями. Оплакала того парня, оплакала, обтужила. Чуб. V. 268. Обтужила мертвого. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТУЖИТИ"
Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Димоватий, -а, -е. Дымный, задымленный. Димовата кузня. Г. Барв. 21.
Жа́лка, -ки, ж. = жатка. Н. Вол. у.
Крутобокий, -а, -е. Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий. Щог. В. 130.
Навзаво́д нар. = навзаводи. Народ біг навзавод, а инший трюхи. КС. 1882. IV. 171.
Перетопити Cм. перетоплювати.
Підбороздня, -ні, ж. пт. = веснівка 2. Вх. Пч. II. 8.  
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.