Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтужити

Обтужити, -жу, -жиш, гл. Оплакать съ причитаніями. Оплакала того парня, оплакала, обтужила. Чуб. V. 268. Обтужила мертвого. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТУЖИТИ"
Багнути, -ну, -неш, гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну! Камен. у.
Броварія, -рії, ж. Ссора, драка, шумъ. Щоб не було броварії, то я за чуба хлопців. Н. Вол. у.
Зада́ток, -тку, м. = завдаток.
Згнітиѣти Cм. згнічувати.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Ля́панець, -нця, м. 1) Оплеуха, пощечина. По пиці ляпанця дасть. 2) мн. ляпанці. Туфли, шлепанцы.
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Небогий, -а, -е. Бѣдный. Угор.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Мнж. 154. Напала мене нежить. Лебедин. у.
Утушковувати, -вую, -єш, сов. в. утушкувати, -кую, -єш, гл. Кутать, закутывать, закутать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.