Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Чужі пани дукачі держать людей до ночі. 2) = дукат 2. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці.
Заві́яти Cм. завівати.
Зближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. збли́зитися, -жуся, -вишся, гл. Приближаться, приблизиться. Літечко минає, лист опадає, холодні зближаються ночі. Він близько до мене зближився.
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны.
Перестоювати, -юю, -єш, сов. в. перестояти, -тою, -їш, гл.
1) Простаивать, простоять, постоять. Перестояли ми три дні и Кумицях. Вода ся повинна перестояти де небудь у захистному місці до вечора, щоб бува хто не напився.
2) Слишкомъ долго простаивать, простоять, перестояться. Борщ перестояв і згуск.
3) Пережидать, переждать стоя. Перестояли дощ під повіткою. Сховай мене, мій таточку, у коморю, — може я сі гостоньки перестою.
4) Простаивать, простоять дольше. Скрипливе дерево і добре перестоїть.
Притакнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Поддакнуть, согласиться съ кѣмъ.
2) Присѣсть. Нема де притакнути на лавці.
Скочити, -чу, -чиш, гл.
1) Вскочить. Як схоче, то й на гору скоче.
2) Соскочить. Тілько що прибіг до терну, а вона і скочила з його.
3) Прыгнуть куда. Скочив у білу кипучу хвилю. Скоч куди хоч.
Тонконіжка, -ки, ж. Раст. Festuca ovina L. Cм. тонконіг.
Хрумчати, -чу, -чиш, гл. = хрумати. Оклунок цілий сухарів.... вволік у яму — ну хрумчати.
Чикати, -каю, -єш, гл.
1) Рѣзать ножемъ, ножницами.
2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат.
