Волочити, -чу, -чиш, гл.
1) Тащить, тянуть, влачить, волочить. Волочать трупи ланцюгами. Копиці волочив.
2) Бить, таща. Хто пив, а мене волочать.
3) Бороновать (послѣ посѣва). Посіяв і волочить. Удівонька пшениченьку сіє, посіявши, стала волочити.
Завда́леки нар. = завдальшки.
Зсинити, -ню́, -ниш, гл. Побить до синяковъ. Зсинив її так, що й Боже!
Ладом Cм. лад.
Наї́хати Cм. наїздити.
Підгорлина, -ни, ж. = підгорля 1.
Розчервонітися, -ніюся, -єшся, гл. Раскраснѣться. Розчервонілось лице. Чого се так розчервонілась, наче хто вибив?
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Уюн, -на, м. = в'юн.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела.
