Занату́житися, -жуся, -жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить.
Кластися, -дуся, -дешся, гл.
1) Быть положеннымъ, класться. Умірать, — не на віз кластись.
2) Ложиться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась.
3) Готовиться, собираться. Дощик сьогодня клався, клався, та й не зірвався. Кладеться на годину. Се мені дорога кладеться. Як на добро кладеться, то й на скіпку прядеться.
4) — за кого. Выдавать себя за кого. Ти кладешся за доктора.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Cм. олійник.
Понапасати, -са́ю, -єш, гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються.
Пролітати I, -та́ю, -єш, сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Дрібний сніжок пролітає.
Роба, -би, ж. Трудолюбивая, работящая. Найміть цю жінку, вона і видов, і їсти зварить, і вимиє — така роба, що нема вже що й казати.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків.
Скарбона, -ни, ж. = скарбівня 2. Кидали дари свої в скарбону заможні.
Хурдиста, -ти, ж. Мятель.
Чугар, -ра, м. Тараканъ.
