Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обочини

Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЧИНИ"
Аґрусі́вка, -ки, ж. Наливка изъ крыжовника. Ум. Аґрусі́вочка. Аґрусівочко, нема над тебе наливки!
Арма́тний, -а, -е. 1) = Гарматній. 2) Артиллерійскій.
Будників, -кова, -ве Принадлежащій работнику на поташномъ заводѣ.
Дідові́д, -во́да, м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ. Н. Вол. у. Шух. І. 33.
Нана́шка, -ки, ж. Крестная мать. О. 1861. X. Свидн. 65.
Перегукати, -ка́ю, -єш, гл. Перекричать. Ніякого горла не стане, щоб перегукати вітер та хвилі ревучі. Ком. II. 33.
Прищанити, -плю, -пиш, гл. Прищемить. Угор.
Узброїти, -ся. Cм. узброювати, -ся.
Ухитритися Cм. ухитрятися.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.