Витрухати 1, -хаю, -єш, сов. в. витрухнути, -ну, -неш, гл. Выгнивать, выгнить.
Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка.
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку.
Мідя́р, -ра, м. Мѣдникъ.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Пообгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и обгрузи́ти, но во множествѣ.
Розмолотити, -лочу, -тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, ціпами розмолотимо.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3.
