За́вертень, -тня, м. Веревка или деревянное кольцо, которыми прикрѣпляютъ оглоблю къ санямъ. Нічим вовкові блювати, так завертнями.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Ангел линув, сльозу уронив. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Слабий, як учетверо мотуз. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Нехаринець, -нця, м. Волкъ.
Огарь, -рю, м.
1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався.
2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Cм. овід.
3) Порода утокъ.
Подзвін, -вону, м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине.
Подухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:...
Поштиво нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. Так просить поштиво, що Боже мій!
Росплюскати, -каю, -єш, гл.
1) Расплескать.
2) = росплющити 2.
Тридцятолітка, -ки, ж. Женщина триддати лѣтъ. Ще ж я зжурюсь без нього, то здаватимусь тридцятоліткою.
