Вищий, -а, -е. Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого.
Відчеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Відчепися! нападися на кого багатшого.
Княжити, -жу, -жи́ш, гл.
1) Княжить.
2) Быть женихомъ или невѣстою. Буду ж бо я в суботу княжити, будуть мені бояри служити. Устань, Марусенько, не княжи, відсунь кватирочку, погляди, чи всі бояри на дворі.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти.
Охотний, -а, -е. Добровольный. охотне військо. Волонтеры, добровольцы. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзджали, ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали. Дума.
Переставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Перше він переставився, а за ним і вона; вкупі поруч і поховали їх.
Побатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перевязать лошадей рядами.
2) Порѣзать. Нащо ти такими великими скибками побатував?
Потакайло, -ла, с. = потакач. Се чоловік потакайло.
Розворовувати, -вую, -єш, сов. в. розворува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = розворювати, розворити.
Цебрик, -ка, м.
1) Ум. отъ цебер.
2) Раст. Thymus serpyllum.
