Гамарський, -а, -е. Металло-плавильный.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. III. 51).
Квасило, -ла, с. Плохой, спитой квасъ. Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило.
Плоховитий, -а, -е. Тихій, смирный. А дитя молоденьке та плоховите собі.
Повитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок.
Провакувати, -ку́ю, -єш, гл. Пропустить, потерять (время). А бери лиш ціпа та будемо молотити, а то й день так провакуємо.
Пускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Давали, та з рук не пускали. Пустимо стрілку, як грім по небу.
2) Отпускать, отпустить; позволить. Ой чом не прийшов?... чи мати не пускала?
3) Впускать, впустить. Не пускають в хату ночувати.
4) Испускать, испустить. Вода, нагріваючись, пускає од себе пару. Зомлів, і слину вже з переляку пускає.
5) Вскрываться, вскрыться (о рѣкѣ). На провесні от-от річка Горинь пустить.
6) — на пожар. Сжигать, сжечь. Семиград султанський хочуть пустити на пожар і спліндрувати.
7) пускати бісики. Кокетничать, завлекать. Княгині нічого вже було до Четвертинського бісики пускать.
8) — тумана. Дурачить, обманывать.
9) — славу. Распространять молву, распускать дурные слухи.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе.
Чудовний, -а, -е. 1) Чудотворный. Чудовна икона. , Заступить нас чудовна Божа мати (икона). Чудовний образ Пресвятої. 2) Чудный. Вхопила його за серце тая чудовная краса..
