Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обов'язати

Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОВ'ЯЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОВ'ЯЗАТИ"
Борюкатися, -каюся, -єшся, гл. = борікатися. Годі вам борюкатися, схаменіться. Полт.
Віршувати, -шую, -єш, гл. 1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче. Шевч. 377. 2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
Клопіт, -поту, м. Забота, хлопоты; безпокойство. Не мала баба клопоту, та купила порося. Ном. № 10058. З клопоту голова болить. Ном. № 10038. І хазяйка з неї добра, роботяща. Як дійшла вона літ, своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. от мені великий клопіт! А мнѣ какое дѣло? Ном. № 4987.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Слабіти, -бію, -єш, гл. = слабувати. На очі слабів. КС. 1884. VIII. 720.
Удоїти Cм. удоювати.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОВ'ЯЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.