Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обов'язати

Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОВ'ЯЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОВ'ЯЗАТИ"
Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Валочок, -чка, м. Ум. отъ валок.
Гниличитися, -чуся, -чишся, гл. О грушахъ: немного загниваться. Желех.
Живлю́щий, -а, -е. = живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща. МВ. ІІІ. 41.
Імено, -на, с. = імення. Не забудь імена Господа Бога. Гн. II. 251.
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Настрямок, -мку, м. Небольшое количество, небольшой возъ сѣна, соломы, дровъ. Набрав дров настрямок. Сторгував настрямок сіна. Харьк. у. Ум. настрямочок.
Пропрати, -перу, -ре́ш, гл. Простирать. Пропрала на річці аж до вечора.
Упричерть нар. = уприщерть. Насипай упричерть. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОВ'ЯЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.