Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оболок

Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. Гол. III. 389. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Cм. облак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОЛОК"
Гірний, -а, -е. Горный.
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок. Чуб. V. 412.
Попересідлувати, -лую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Промочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Промочить. Подай, каже, пане Остапе, хоч води уста промочити. Рудч. Ск. І. 64. Гей, як заплачу, весь лист промочу. Чуб. V. 755. В ту хаточку і дощик не промоче. Мил. 218.
Рамик, -ка, м. Зарубка. Вх. Лем. 459. Cм. рама 3.
Розжеврітися, -ріюся, -єшся, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Росяно нар. Росно, мокро отъ росы.
Сльоза, -зи, ж. Слеза. Да не лай мене, моя мати, гіркими словами, — обіллюся із вечора дрібними сльозами. Мет. 85. За слізьми світа не бачив. Левиц. І. 38. Вода.... холодна та чиста, як сльоза. Рудч. Ск. II. 45. Ум. слі́зка, слізонька, слізочка.
Тріскучий, -а, -е. Трескучій, издающій трескъ. Твій язик — як стріли з лука, як той жар яркий, тріскучий. К. Псал. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.