Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оборонець

Оборонець, -нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОНЕЦЬ"
Благовіщний, -а, -е. Благовѣщенскій. На благовіщнім тижні вдовин плуг. Ном. № 419.
Духопе́л, -лу, м. Употр. въ выраженіи: духопе́лу дава́ти, да́ти. Бить, поколотить. Такого духопелу дам. Ном. № 3639. Як почала давати йому духопелу, то він уже й не встав: поперебивала руки й ноги. Грин. II. 126. У Мирнаго Ум. духопелик въ знач. ударъ рукой. Мир. ХРВ. 34.
Злосливо нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362.
Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Кляння, -ня, с. Брань. Вх. Лем. 425.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. 2) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 123.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный. Гол.
Попідкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Подкопаться (о многихъ).
Стогній, -нія, м. Постоянно стонущій человѣкъ. Рк. Левиц.
Харність, -ности, ж. Чистота, опрятность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.