Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ободяк

Ободяк, -ка, м. Колесо съ цѣльнымъ ободомъ. Подляс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОДЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОДЯК"
Вижити, -ся. Cм. виживати, -ся.
Вимоленець, -нця, м. Выпрошенный у Бога молитвами.
Гущ, -щі, ж. = Гуща 2. Вх. Лем. 406.
Дзус, дзу́ски! меж. 1) Прочь! Пошелъ! Нельзя! А дзуски, поганий! Кв. II. 268. Правда, й туди вашому брату.... дзус. К. ЧР. 243. А дзуски не хочеш? Козелец. у. 2) Брысь! (на кошекъ).
Закацу́бнути, -бну, -неш, гл. = закацюбнути.
Остуда, -ди, ж. 1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала. Кв. II. 138. 2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины. Чуб. І. 124. О. 1861. X. 48. 3) Растеніе Tanacetum vulgare. Шух. І. 22.
Переголювати, -люю, -єш, сов. в. переголи́ти, -лю́, -лиш, гл. Перебривать перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас. Шевч. 2) Наново брить, побрить.
Перешукати Cм. перешукувати.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Шевч. 638. Постинав їм голови. Чуб. II. 600.
Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОДЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.