Адзу́ски! = Дзу́ски!
Гусеня́, -ня́ти, с. Гусенокъ. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Ум. Гусеня́тко, гусеня́точко, гусеня́тонько.
Кожанок, -нка́, м. Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком.
Конечно нар. = конечне.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). 2) Многолюдный.
Нічліжанин, -на, м. Ночлежникъ.
Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки.
Почуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. почутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться. Почулось з парку: «Ловіть, держіть!» 2) Чувствовать, почувствовать. Так глянула на Масю, немов почувалась старшою за ню. Почуваюся на силу. Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся. 3) Только сов. в. Почувствовать младенца во чревѣ. Я вже почулась.
Устрахнутися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться.
Шпортання, -ня, с.
1) Ковырянье.
2) Возня съ чѣмъ либо.
