Верховик, -ка, м.
1) Сѣверный вѣтеръ.
2) Всадникъ, верховой.
Да сз, 1) = Та. 2) Пусть. Ісуса Христа у поміч просимо, да визволить від гріхів чоловіка. 3) Почти. Служила там да зо штирі роки.
Загрякоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загрюкотіти.
Повивалювати, -люю, -єш, гл.
1) Вывалить (во множ.).
2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Рихтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Багатому рихтувала, за бідного дала. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує.
2) Наводить, направлять, цѣлить. А своє військо на Львів рихтує. Cм. риштувати.
Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його.
Таборитися, -рю́ся, -ришся, гл. Располагаться лагеремъ, станомъ, таборомъ.
Чиняти II, -няю, -єш, гл. Сокращенное відчиняти. Чиняй, пані, ворота, — іде твоя робота.
Швидко нар. Скоро, быстро. Лихо швидко приходить, а поволі відходить. Не так швидко робиться, як мовиться. на-шви́дко, на-швидку. Наскоро. Оце тобі, серденько, вчера на-швидко. Словце яке на-швидку перемовити.