Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облишити

Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Кобел. у. Облиш уже, не займай його. Конст. у. Мене облишила любая дівчина. Чуб. V. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛИШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛИШИТИ"
Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Вовкулак, -ка, вовкулака, -ки, м. Оборотень, принявшій видъ волка. Перекинувсь через пеньок.... і зробивсь вовкулакою і побіг у ліс. ЗОЮР. II. 35. Як у полі на могилі вовкулак ночує. Шевч. 324.
Жа́дібний, -а, -е. 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Звихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Свихнуть, сдѣлать вывихъ. Ручку й ніженьку звихнула. Чуб. V. 668. 2) Измѣнить. Не женись із цією дівкою, — вона звихнеть, вона любе другого. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Нара́лити, -лю, -лиш, м. Напахать ралом.  
Понакладати, -да́ю, -єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали. Рудч. Ск. II. 26.
Попідмазувати, -зую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ). Вози вже попідмазував, — чи запрягати? Харьк. у.
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний. О. 1861. V. 24.
Цьомкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛИШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.