Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облишити

Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Кобел. у. Облиш уже, не займай його. Конст. у. Мене облишила любая дівчина. Чуб. V. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛИШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛИШИТИ"
Верч, -ча, м. 1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.
Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. К. МБ. II. 188. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. К. Псал. 127. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання. Мир. ХРВ. 81.
Гру́знути, -ну, -неш, гл. Вязнуть, увязать. Замордована скотина по саме черево грузне у багні. Стор. І. 91.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Злічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. злічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Сосчитываться, сосчитаться.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Переважатися, -жа́юся, -єшся, сов. в. переважитися, -жуся, -жишся, гл. Перевѣшиваться, перевѣситься.
Порчак, -ка́, м. Раст. Bunias orientalis L. ЗЮЗО. I. 115.
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.
Трясявина, -ни, ж. = трясовина. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛИШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.