А́рніка, -ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana.
Буркунець, -нця, м.
1) Ум. оп. буркун.
2) Порода сельдя: бѣшанка.
Звалаши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Выхолостить.
Лебідка, -ки, ж. Лебедка. Ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. По бережку ходила, лебідочку ловила. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю, як білая лебедочка по тихім Дунаю. Это слово какъ ласкательное прилагается къ женщинѣ: Ой матінко-лебідочко! Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепеличко! — приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю.
Личи́на, -ни, ж. 1) Маска. 2) Бранное слово: образина. Дивися, пся його личина. Зла личина. Чортъ.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски.
Піддимка, -ки, ж. Названіе мелкихъ луковицъ, сохраняющихся зимою въ избѣ въ мѣшечкѣ за сволокомъ или надъ печью, а весной высаживаемыхъ; также названіе и выросшаго изъ нихъ лука. Цибуля піддимка — засушка. Зелена піддимка розрослася.
Прохлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Проболтаться въ водѣ извѣстное время.
Тидри-тана, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Тидри, тидри, тидри-тана! Чого ходиш, задріпана?
Чикулівка, -ки, ж. = верхоляк.
