Заві́дувати, -дую, -єш, сов. в. заві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Нехай мене той завіда, що в полі обіда. Як но ту ж пеню і стара Чайчиха не завідає нас. 2) Отвѣдывать, отвѣдать. Або води завідаю, або петлі на шию.
Збірани́на, -ни, збірани́ця, -ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця.
Здійня́ти, -ся. Cм. здіймати, -ся.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива.
Нани́з нар. Внизъ. Пливе нани́з. Плыветъ внизъ по рѣкѣ.
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують.
Окинути Cм. окидати.
Покорчити, -чить, гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини.
