Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіруч

Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІРУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІРУЧ"
Гайовик, -ка, м. Лѣшій. Уман. II. 84.
Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». Св. Л. 164.
Замчи́сько, -ка, с. = замчище. Драг. 85.
Квасолина, -ни, ж. Одно зерно фасоли.
Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою. Вх. Зн. 27.
Оказуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вказатися, -жуся, -жешся, гл. Отзываться, отозваться, объявиться, показаться. Я до нього: хто там? Окажись — хто! — Не обзивається. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Підльодний, -а, -е. Находящійся или производимый подо льдомъ. Поп. 98.
Просихати, -ха́ю, -єш, сов. в. просо́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Просыхать, просохнуть. А тим часом просохли очі у вдови. Шевч. Свитина твоя просохне. Г. Барв. 190.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.  
Човенце, -ця, с. Ум. отъ човно.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІРУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.