Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Через греблю повалили, гукають, співають. Як гукають, так і одгукуються. До могили припала, матусеньки гукала. Гукає на його. 2) Толкать. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься.
Ґеґе́кати, -каю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Гуси ґеґекають, качки кахкають.
Ли́сочка, -ки, ж. Ум. отъ лиска.
Пообкидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и обкидати, но во множествѣ.
Почуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. почутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться. Почулось з парку: «Ловіть, держіть!» 2) Чувствовать, почувствовать. Так глянула на Масю, немов почувалась старшою за ню. Почуваюся на силу. Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся. 3) Только сов. в. Почувствовать младенца во чревѣ. Я вже почулась.
Роздавальник, -ка, м.
1) Раздающій.
2) Щедро раздающій, любящій дарить.
Стежити, -жу, -жиш, гл. Слѣдить. Не кусай, не стежи і не лежи.
Стрель, -лю, м. = стріл. Як стрель стрельнув у дівчину.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. .
