Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обійстя

Обійстя, -тя, с. = обийстя. Св. Л.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЙСТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЙСТЯ"
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Москвофі́л, -ла, м. Сторонникъ великорусскаго языка въ Галиціи. Желех.
Неодукований, -а, -е. Невѣжественный, незнающій, необразованный. Сам крепак. неодукований сіряк. Шевч. 513.
Нуждочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нужда. 2) Родимчикъ у дѣтей. Канев. у.
Попереглядати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перегля́діти, но во множествѣ.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Походючий, -а, -е. = походящий. походю́ча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104. 162.
Росий, -а, -е. = русий. О. 1862. IV. 8. Розчеши росу косу. О. 1861. XI. Св. 46.
Спочуття, -тя, с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЙСТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.