Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіщати

Обіщати, -щаю, -єш, гл. обіцяти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЩАТИ"
Визиркати, -каю, -єш, гл. Высмотрѣть, уловить. Я визиркала таку годину, що люд поховавсь трохи, та й у гай. Г. Барв. 94.
Відколупати Cм. відколуплювати.
Водорщаний, -а, -е. = водохрестний. Желех.
Ло́тра, -ри, ж. Развратница. Вона городська лотра. Черк. у.
Печіркування, -ня, с. = печерування. Вх. Зн. II. 26.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.  
Травневий, -а, -е. Майскій.
Хундатирь, -ря, м. Наблюдатель за общественными постройками. У нас як строїли церкву, так обчество вибрало хундатирем учителя та ще деяких людей. Кобел. у. Cм. фундатор.
Царик, -ка, м. 1) Ум. отъ царь. 2) = мишачок 2. Вх. Уг. 252, 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.