Відкосити Cм. відкошувати.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
Наджули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиться пьянымъ, нагрузиться.
Наспінути, наспіти. Cм. наспівати.
Поженихатися, -хаюся, -єшся, гл. Поухаживать. Подивись, оглянься, який же я вдався! Хиба даси півталіра, щоб поженихався.
Присмоктати Cм. присмоктувати.
Рашпіль, -ля, м. = рашкуль.
Розбійство, -ва, с. Разбой. То розбійство, то гайдамацтво.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл.
1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця.
2) Ворчать.
3) Твердить одно и то же.
4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Барабан туркоче.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки.
