Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обидно

Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИДНО"
Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Бідуля, -лі, об.? Уже мене обрехали білецькі бідулі. Гол. ІІІ. 388.
Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой. Славяносерб. у.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Забуття́, -тя́, с. 1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. К. ЦН. 217. 2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі. Мир. ХРВ. 19.
Коситень, -тня, ж. Раст. а) Косатикъ, Iris. Вх. Пч. I. 10. Шух. І. 20. б) Aerus calamus. Шух. І. 21.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Пір, по́ру, м. Лукъ порей. Уман. у.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.
Поляскати, -каю, -єш, гл. Похлопать (кнутомъ, въ ладоши). Поляскав батогом.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБИДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.