Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Відгарбати, -баю, -єш, гл. Отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.
Гарликати, -каю, -єш, гл. Плохо пѣть.
Годитися 2, -джуся, -дишся, гл. О погодѣ: проясняться. От вже на дворі стало годиться.
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. 5) — на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ).
Захмулений, -а, -е. О колосѣ и пр.: пустой, больной. Як великодну п'ятницю ясно, то пшениця не буде захмулена. Оріхи захмулені.
Повкопувати, -пую, -єш, гл. Закопать, вкопать (во множествѣ). Де-не-де стояли повкопувані стовби.
Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Роланик, -ка, м. пт. = ремез.
Умертися, умреться, гл. безл. Умереть. Умреться, так все минеться.
