Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ге-ле-гев

Ге-ле-гев, меж. Окликъ зовущаго: ay! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво! Гол. IV. 522.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕ-ЛЕ-ГЕВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕ-ЛЕ-ГЕВ"
Гляданка, -ки, ж. Торговля. Угор.
Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. Ном. № 10733. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Дави́на, -ни, ж. = Давнина. Ум. Дави́ночка. Я собі ізгадаю давню давиночку. Гол. ІІІ. 385.
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Повковник, -ка, м. и пр. = полковник и пр.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Шевч. 148. Пішов по масло, та й в печі погасло. Ном. № 10934. Уже зорі погасають, ранок наступає. Федьк. II. 81.
Розрівняти, -няю, -єш, гл. Выровнять, сравнять.
Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕ-ЛЕ-ГЕВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.