Бутинок, -нка, м. Полусапожекъ, ботинка. Ум. бутиночок.
Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо.
Вихвалити, -ся. Cм. вихваляти, -ся.
Гайовий 2, -вого, м. Лѣсной сторожъ.
Задивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Удивиться. Й аж сі панове задивували.
Золотник, -ка́, м.
1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Раст. a) Potentilla tormenloides. б) Geranium sanguineum.
3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.
4) Матка. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Ум. золотничо́к.
Ляп! меж. Шлепъ, хлопъ. Не рад лях, що по уху ляп, а він хоче і вдруге.
Огрядність, -ности, ж. Дородность. Не вважаючи на свою... огрядність, суддя садив тропака.
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.
Святиця, -ці, ж. Святая, угодница божія. Свята святиця, небесна цариця.
