Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями.
Дорі́зувати, -вую, -єш, сов. в. дорі́зати, -рі́жу, -жеш, гл. Дорѣзывать, дорѣзать. Барило дорізував тих, що, ще хрипіли.
Китяг, -гу и ки́тях, -ху, м.
1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Вишні так і висять китяхами.
2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло.
3) Метелка проса.
Ослабати, -ба́ю, -єш, сов. в. ослабіти, -бію, -єш и ослабнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣвать, ослабѣть, ослабляться. Мій коничок ослабає, сон голову похиляє. Нехай будуть кайдани коло ніг ослабати, сирая сириця коло рук ослабати. І зараз чогось попоїли, щоб на путі не ослабіть. Ослабла в колесі дерев'яна букша.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.
Похідний, -а, -е. 1) Быстрый въ ходьбѣ? Приступіт до мене своїми ніжками похідненькими. 2) О мельницѣ: передвижной, пловучій. Похідні млини. 3) О погребѣ: не вертикально выкопанный, а въ видѣ подвала; подвалъ. У нас погріб похідний. Ум. похідненький.
Прикорчувати, -чую, -єш, сов. в. прико́рчити, -чу, -чиш, гл. Поджимать, поджать. Півень... ніжку прикорчив.
Роздимати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Пику аж роздуло.
Триндатися, -даюся, -єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста.
Штик, -ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика.