Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. шити-білити — завтра великдень. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. 4) Лудить.
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Масля́к, -ка, м. 1) Масленикъ (грибъ). Раст. Boletus luteus. 2) Слизень, улитка, Limax. 3) = маслянка 5.
Оберегати, -га́ю, -єш, сов. в. оберегти, -режу, -жеш, гл. Оберегать, оберечь, сохранять, сохранить. Писано, що ангелам накаже оберегати тебе.
Окучити, -чу, -чиш, гл. Окружить колышками гнѣздо для поимки птицы.
Посмачити, -чу́, -чи́ш, гл. Придать вкусъ, сдѣлать вкуснѣе приправой, приправить. Нема чим картоплю посмачити.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный.
Умати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає.
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.
