Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гелета

Гелета, -ти, ж. 1) Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. 2) Подойникъ. Полт. Ум. гелетка. В мене грошей гелетка. Грин. ІІІ. 647.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕЛЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕЛЕТА"
Архи́вний, -а, -е. Архивный.
Белькотун, -на, м. Лепетунъ, болтунъ.
Вертлюг, -га, м. Неподвижный винтъ, на которомъ что нибудь вращается. Cм. верклюг.
Кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.
Колядувати, -ду́ю, -єш, гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. Ном. № 512.
Навчу́нку нар. Вслухъ.
Підіпхнути Cм. підпихати.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька. Н. Вол. у.
Скоком нар. = скочки. Сим. 114. Пішов кінь скоком. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕЛЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.