Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гелета

Гелета, -ти, ж. 1) Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. 2) Подойникъ. Полт. Ум. гелетка. В мене грошей гелетка. Грин. ІІІ. 647.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕЛЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕЛЕТА"
Бородань, -ня, м. Бородачъ. Міусск. окр.
Гарчє, -чє, с. = гарч. Вх. Зн. 9.
Голяка́ нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Лози́на, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Чуб. V. 106. Ум. лозинка, лози́ночка.
Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Скік! I межд. Скокъ! Аж лукавий скік до його на плечі. Рудч. Ск. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕЛЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.