Же́реб, -ба, м. 1) Жребій. Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. Ум. жеребо́к. Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. Щог. 2) = жеребе́ць. Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, — і він зробиться жеребом. 3) Раст. Pinus pumilio.
Імати, -ма́ю, -єш, сов. в. іми́ти, іму́, ме́ш, гл.
1) Брать, взять, поймать, хватать, схватить. Наперед невода риби не імати. Як заверли мрежі, імили двіста штири риб. Ой казав пан круль Варвару імити.
2) — віри. = няти віри.
Капарити, -рю, -риш, гл.
1) Худо дѣлать, кропать, пачкать.
2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив.
Лежі́ння, -ня, с. Лежаніе. Через сидіння не впало в лежіння.
Охати, -хаю, -єш, гл. Охать, стонать. Чує, щось оха.
Пасовиця, -ці, ж. 1) = пасовище. 2) Время, когда пасется скотъ.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його.
Підцюкнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підцюкувати. Подстрекнуть. А там послі нечистий таки знов силу візьме, підцюкне і потягне низку добру до погибелі. Підцюкнула нечиста сила.
Стріль, -ре́лю, м. = стріл. Чи стріль на тебе полетить, чи ніж блискучий в серце вп'ється.
2) стріль-вода. Быстрая вода.