Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гевер

Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕВЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕВЕР"
Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.
Колишнійсь, -няясь, -нєєсь = колишній. Озвалась, блиснувши очима, колишнясь краля. Г. Барв. 426. Левиц. Пов. 174.
Не-до-шмиги, нар. Не идетъ, не ладно, не подходить, некстати. Де їм не-до-шмиги, то й урвуть. Кв.
Оскорбнота, -ти, ж. = оскорб. На нас оскорбнота — ми робили, а нам не заплачено. Н. Вол. у.
Перекульбачити, -чу, -чиш, гл. Пересѣдлать.
Пожирувати, -ру́ю, -єш, гл. Побаловаться, пошалѣть.
Покревність, -ности, ж. Родство.
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний. Котл. Ен.
Шрубувати, -бую, -єш, гл. Винтить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕВЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.