Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гевер

Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕВЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕВЕР"
Виколупати, виколупнути. Cм. виколупувати.
Глота, -ти, ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Ма́рфа, -фи, ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ. Шух. І. 181.
Негідність, -ности, ж. Недостойность. Желех.
Пендюр, -ра, м.водити. = лаятися. Ном. № 13601.
Передражнити Cм. передражнювати.
Пропрясти, -пряду, -де́ш, гл. Пропрясть извѣстное время.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Сквир. у. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»? Чуб. II. 31.
Шляга, -ги, ж. Большой деревянный молоть, то же, что и довбня. Козел. у. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕВЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.