Геть меж. и нар.
1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Іди ж собі геть. Во мн. числѣ — гетьте.
2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить.
3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Загнали лишків геть аж за Вислу.
4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть.
5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався.
Дя́ка, -ки, ж. 1) Благодарность. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. дя́ку віддава́ти. Приносить благодарность, благодарить. Пішов.... Богу дяку оддавати, що жив у ворога зоставсь. 2) Охота, желаніе. Як маш дяку, то зроб.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Кислоокий, -а, -е. Съ гноящимися глазами. Був тонкий, сухий, високий і гунявий й кислоокий.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Підслухати Cм. підслухувати.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2.
Різницький, -а, -е. Мясничій. Цехи: різницький, коновальський. Худенький, як різницький стовпчик.
Троїтися, тро́юся, -їшся, гл. У п'яного все то двоїться, то троїться.
Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару.
