Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам».
Дармої́жкувати, -кую, -куєш, гл. Дармоѣдничать, тунеядствовать.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Качество, -ва, с. (Заимств. изъ русск. яз.). Недостатокъ. Усі в один голос сказали, що за ним (Левком) ні одного качества.
Нали́пнути Cм. налипати.
Наштирити, -рю, -риш, гл.
1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти.
2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець.
Немірний, -а, -е. Непомѣрный, не въ міру.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Хавкати, -каю, -єш, гл.
1) Ѣсть съ жадностью.
2) Дышать жабрами.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла.
