Зачина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зача́ти, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада.
Квилина, -ни, ж. Плачъ, стенаніе. Ненько моя, ненько, мала-сь мя єдину, — дала-сь мене, ненько, навіки в квилину.
Колісчастий и колісчатий, -а, -е. 1) Круглый. Сонце круглобоке як кавун, а не як корж; бо коли б воно було тільки колісчасте, а не опукле, то ми б побачили завжди повний круг. 2) На колесахъ. Колісчата скриня. 3) Узорный. Запасочка ж моя колісчаста... стрічечки мої блакитнії. Були і в... картацьких плахтах з колісчастими запасками спереду.
Костирь, -ря́, м.
1) = костирник. Уподобав картовника і костира п'яного, що... в козацьтва вигравав у кості.
2) Раст. Bromus secalinus. L. Ум. кости́ронько. А він шельма костиронько, превеликий п'яниченько.
Му́ченицьтво, -ва, с. Мученичество.
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Прийти, -ся. Cм. приходити, -ся.
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні.
Сторожівство, -ва, с. Обязанности сторожа, должность сторожа.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.
