Витрусити, -ся. Cм. витрушувати, -ся.
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Ласитися, -шуся, -сишся, гл. Льститься на что, быть охотникомъ до чего. Ласиться, як кіт на сало. Від святого Власа заміж не ласься. А панночка до неї ласиться та просить.
Мандрі́вка, -ки, ж. Странствіе; путешествіе. Заберу дітей я та піду в мандрівку. Ум. мандрівочка. Як узяв милий милу да за білу ручку да повів її да в мандрівочку. А нашому Василечку мандрівочка пахне.
Повладати, -да́ю, -єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити.
Скрутнути, -ну, -неш, гл. Поворотить, крутнуть. Скрутнула головою і мовчки вийшла з хати. Поклав на одного коня руку, — той тілки головою скрутнув.
Слав'янка, -ки, ж. 1) Славянка. 2) Азбука-кириллица.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє.
