Блазенство, -ва, с. Шутовство, дурачество. Йому все блазенство в голові. Гордуєш хирного ума блазенством.
Зарива́ти 2, -ва́ю, -єш, сов. в. зарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. Затрагивать, затронуть. Що за диво отсей Люборацький, — думали його соучні: з ким не зарви, все знакомый, все дружить.
Засла́ння, -ня, с. Ссылка.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів.
Підгас, -су, м. Соль, которую выбираютъ изъ солеваренной сковороды послѣ того, какъ уже погасятъ огонь.
Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. З панянками пожартуєм.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Прицуцуватий, -а, -е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! Прицуцувата падлюка! (брань).
Стирник, -ка, м. = стерник 1.
