Благородний, -а, -е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Благородна, як свиня о?ородна.
2) Благородный. Болота засипав благородними кістками.
Вінкобрани, -ран, ж. мн. Принятіе женихомъ и дружком небольшихъ вѣнковъ.
Вухналик, -ка, м. Ум. отъ вухналь.
Гасати, -са́ю, -єш, гл. Бѣгать, прыгать, метаться, усердно танцовать. Гасав і я, як божевільний по степах за кабардою. «Сіль сиплеться з кишені, сіль»! кажуть чумакові, а він гаса. «А вже, — каже, — мені не бо солі, коли грають на басолі».
Заведе́нція, -ції, ж. = заведення. Ич, думаю, яка в їх заведенція! Треба й собі, щоб не подумали, що я мужик, дак нічого й не знаю. Се вже така буде усюди заведенція. Драм. 34.
Зімня́ти, -ся. Cм. зім'яти, -ся.
Кручак, -ка́, м. Баранъ, больной метлицею, съ червемъ въ головѣ.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Ой люлі, люлі, моя дитино. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Саморобний, -а, -е. Самодѣльный, домашняго приготовленія. Це сукно саморобне.
