Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарячник

Гарячник, -ка, м. Сбитеньщикъ. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧНИК"
Виманювати, -нюю, -єш, сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Ном. № 4650. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити. Ном. № 13491.
В'юнок, -нка, м. Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119.
Зцу́пити. Cм. Зцуплювати.
Ме́льник, -ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. Чуб. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ромен. у. Ум. ме́льничок, мельниче́нько.
Перецвітати, -та́ю, -єш, сов. в. перецвісти, -цвіту, -те́ш, гл. 1) Отцвѣтать, отцвѣсть. 2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.
Свободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. Всьому світу сина поробила, мир з неволі свободила. Чуб. III. 375.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Скудлачити, -чу, -чиш, гл. Взъерошить.
Трясавина, -ни, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЯЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.